Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 27.04.2024, 00:01

ООПМПК

Меню сайту
Категорії розділу
Cтатті [19]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Cтатті

НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ
Нейропсихологічні методи в даний час успішно застосовуються для діагностики і корекції труднощів у навчанні. На наш погляд, ці методи можуть бути продуктивні й у роботі з дітьми із системною мовленнєвою патологією, а також з дітьми, що мають затримку психічного розвитку. Картина порушень у таких дітей неоднорідна і не вичерпується мовленнєвими симптомами. У більшості з них відзначається несформованність і інших вищих психічних функцій. Комплексне нейропсихологічне обстеження, що охоплює як мовленнєві, так і немовленнєві можливості дитини, дозволяє провести якісну функціональну діагностику і розробити стратегію ефективної корекційної роботи.
 Перевага нейропсихологічного діагностування полягає в тім, що представляється можливим проаналізувати особливості виконання завдань на двох рівнях: логопедичному і нейропсихологічноому. У першому – через систему основних оцінок, визначення загального рівня успішності, креслення мовленнєвого профілю і констатацію рівня сформованості різних сторін мовлення. У другому – заглибленому рівні аналізу, що дає можливість не тільки виявити недостатність тих або інших компонентів мовленнєвої системи, але і наблизитися до розуміння якісної специфіки цієї недостатності і лежачих у її основі психологічних механізмів.
Такий прийом аналізу даних ґрунтується на теоретичних положеннях, розроблених О.Р. Лурія, Р. Якобсоном, Т.В. Ахутіной.
У лінгвістиці існує два види зв'язків язикових елементів: синтагматичні - з'єднуючи наступні друг за другом елементи мовлення, тобто забезпечуючи злитість і цілісність висловлення, і парадигматичні – обумовлені включенням елементів у систему протиставлень або ієрархічних кодів. Парадигматичний принцип діє на різних рівнях: у системи таких протиставлень входять артикулеми, фонеми, морфеми, лексеми.
Кожному видові мовних зв'язків відповідають свої мовленнєві операції. Так, синтагматичним зв'язкам відповідають операції комбінування елементів у послідовні сукцесивні комплекси. Сюди відносяться створення внутрішньомовного задуму, граматичне структурування і складання послогової кінетичної схеми висловлення. Парадигматичним зв'язкам відповідають операції вибору мовних одиниць, зв'язаних відношенням подібності й утворююче симультанне ціле. У процесі породження мовлення ці операції конкретизують схему висловлення за допомогою вибору потрібних слів, звуків, артикулем.
Питання про психофізіологічну природу цих складового мовленнєвого процесу був детально проаналізований А.Р. Лурія. Він показав, що ці операції здійснюються двома системами головного мозку, що мають свою функціональну і структурну специфіку. Одна з них знаходиться в передніх (премоторних і лобових) відділах кори головного мозку і зв'язана з організацією рухових процесів, їх нормальним і плавним протіканням у часі і відповідністю цих функцій вихідним програмам. Ці відділи мозку відповідають за предикативно побудоване, зв'язне мовленнєве висловлення, тобто за синтагматичну організацію мовлення.
Інша система розташована в задніх (тім'яно-височно-потиличних) відділах і забезпечує функцію прийому, переробки і збереження інформації, а також створює основу для кодування цієї інформації в парадигматичні (фонематичні, лексико-семантичні, логіко-граматичні) системи мовлення.
Розлад операцій комбінування викликає порушення переважно експресивного мовлення. Труднощі вибору мовних одиниць негативно позначаються як на імпресивному, так і на експресивному мовленні.
З метою більш точної кваліфікації мовленнєвого порушення корисно визначити, які мовні операції не сформовані у дитини в більшому ступені, і тим самим з'ясувати, про функціональну слабість яких (передніх або задніх) відділів мозку це свідчить.
Логопедичний і нейропсихологічний рівні аналізу результатів у сукупності дають повне представлення про картину мовленнєвого порушення і, що особливо важливо, дозволяють виробити стратегію спрямованої корекційної роботи, що передбачає співробітництво логопеда і психолога.  
 

СОКОЛОВА А.Б. - психолог-консультант з питань інтелектуального розвитку

Категорія: Cтатті | Додав: pmpk (26.01.2010)
Переглядів: 6082 | Коментарі: 7 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024