Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 19.11.2017, 11:36

ООПМПК

Меню сайту
Категорії розділу
Cтатті [19]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Cтатті

Про інклюзивну форму навчання дітей з вадами слуху

Інклюзивна форма навчання - це така форма навчання, яка передбачає навчання дітей з особливими потребами разом зі здоровими дітьми і при створенні певних умов для здійснення повноцінного процесу навчання дозволяє засвоїти програму загальгоосвітньої школи. Звичайно, наше суспільство ще мало підготовлене для якісного інклюзивного навчання. По-перше, за тривалий час розвитку спеціальної педагогіки і створення мережі спеціальних шкіл для дітей з вадами психофізичного розвитку якби виключає із свідомості інші можливості навчання, тим більше, що навчаючись за таких умов традиційна система дуже позитивно себе зарекомендувала і показала значні позитивні результати. Але сьогодення диктує шукати нові можливості навчати дітей з вадами, щоб частково вони не були ізольовані від дітей без відхилень у розвитку. Це дуже непроста задача для суспільства. Надання можливості отримати інклюзивну освіту потребує значних коштів, великої кількості додаткових фахівців, які будуть допомагати вчителю забезпечити якість освіти. Правова база щодо надання освітніх послуг, зокрема, інклюзивної форми навчання, не сформована. Не вирішені фінансові питання, проблеми з приміщеннями та додатковим оснащенням, яке вже є у спеціальних закладах. Суспільство ще не готово у багатьох аспектах надавати широко такі послуги. Не менш важливим є і психологічний аспект підходу до вирішення питання задоволення цієї потреби. Я, як сурдопедагог вважаю, що інклюзивна форма навчання для дітей з вадами слуху повинна мати дуже обміркований і виважений характер. В сучасних умовах, коли впроваджено багато змін у навчальний процес, перехід від традиційного навчання дітей з вадами слуху повинен носити не масовий характер, а як окремі випадки для дітей з індивідуальними особливостями психофізичного розвитку, які не тільки дозволяють організувати інноваційні соціальні послуги, а й передбачити майбутні наслідки. І все це за умов повного матеріального забезпечення та забезпечення дефектологами, перекладачами, тощо. За матеріалами закордонних джерел, де проводились дослідження було виявлено,що при різних ступенях втрати слуху дитина відчуває сильний психосоціальний вплив на свою особистість, який може дуже негативно впливати на психологічну зрілість, характер дитини і на її відношення до оточення. Приведу приклади.

При мінімальній втраті слуху в межах 15 - 25 дб дитина погано сприймає тиху або віддалену мову. При 15 дб втрати учень не сприймає до 10% мовного сигналу. При віддаленні вчителя на відстань більше одного метру і коли у кімнаті шумно, особливо у молодших класах, де превалюють усні методи навчання, розуміння мови і розвиток мовлення ще більше утруднюється. Тому дитина не може усвідомити розмовні тонкощі, що призводить до того, що вона виглядатиме як незграбна, загальмована. При такій незначній втраті слуху втрачається частина швидкоплинного спілкування з ровесниками, що негативно впливає на самовідчуття та соціалізацію. Така дитина швидше втомлюється через потребу у уважнішому слуханні. Ці чинники впливають на її поведінку, яка може мати прояви незрілості.

При втраті слуху від 26 - 40 дб. При 30 дб може втрачатись до 25 - 40% мовного сигналу. Рівень труднощів, що відчуває дитина в школі, залежить від рівня шуму в класній кімнаті, відстані від вчителя і особливостей втрати слуху. Без звукопідсилення дитина зі зниженим слухом 35 - 40 дб втрачає біля 50% змісту розповіді у класі, особливо коли у мовця слабкий голос або він не на лінії зору. Можуть не сприйматися приголосні звуки, особливо, коли наявна втрата високих частот. Звичайно у дитини виникають бар’єри з негативним впливом на самооцінку, якщо її звинувачують у неуважності. Дитина втрачає здатність до вибіркового слухання, збільшуються труднощі у абстрагуванні від оточуючого шуму, що робить навчальне оточення стресовим. Дитина втомлюється більше, ніж однокласники, через потребу у уважному слуханні. В оточенні дітей з приблизно однаковим рівнем слуху рівень шумових подразників з боку ровесників значно нижчий. Діти з вадами слуху не супроводжують свої дії мовленням. Робота сурдопедагогів спрямована на створення мовного режиму у закладі, тобто вони примушують дітей постійно спілкуватися мовою. Через такі особливості загальний мікроклімат і психосоціальний вплив більш комфортний для дитини у спеціальному закладі. Потрібно і враховувати те, що наповнюваність класів у спеціальних закладах для дітей з вадами слуху не перевищує 8 дітей.

При втраті слуху 45 - 55 дб. Розуміння розмовної мови на відстані їм тільки у випадку, коли всі слова і тема добре знайомі. Без звукопідсилення розмір втрати мовного сигналу може бути 50 - 70% при 40 дб і 80 - 100% при 50 дб. Спостерігається затримка або дефектність синтаксису, обмежений словник, неякісна звуковимова і погана якість голосу. Спілкування з однолітками стає суттєво ускладненим і все більше і більше важким. За умови постійного використання слухового апарату і FМ-системи дитина сприймається як менш встигаючий учень. Почуття власної гідності і самооцінка значно знижені.

При втраті слуху 56 - 70 дб. Без звукопідсилення спілкування повинно бути дуже гучним. Зниження слуху 55 дб спричиняє до 100% нерозуміння мовної інформації. Будуть значні труднощі при спілкуванні один на один, або у групі. Спостерігається затримка мови, граматики, зрозумілості вимовляння і якості звучання голосу. За умови використання слухового апарату і - системи дитина сприймається однолітками як менш встигаючий учень. У результаті це призводить до невисокої самооцінки, соціальної незрілості, додається відчуття неповноцінності. Ці проблеми потребують вирішення у наданні спеціальних занять. Наслідки навчання у спеціальних школах для дітей з вадами слуху більш позитивні. Діти не відчувають себе під тиском думки однолітків - всі діти мають однакову ваду, почуваються у середовищі школи непримусово і розкуто, психологічно комфортно.

При втраті слуху 71 - 90 дб без звукопідсилення дитина сприймає дуже гучний голос біля вуха. Коли підсилення оптимальне, діти зі зниженням 90 дб або кращим станом слуху можуть мати можливість впізнавати

оточуючи звуки, визначати всі звуки мовлення. Коли втрата слуху сталася у домовний період, усна мова і мовлення не можуть розвиватись самі по собі, або буде дуже важка затримка. Коли втрата слуху відбулася пізніше, є вірогідним , що набуте мовлення втратить тональне звучання. За таких умов дитина у спілкуванні прагне надавати перевагу іншим дітям з вадами слуху. У подальшому це може відсторонити від навчання разом із чуючими. Однак зв’язки з глухими ровесниками надають їй відчуття соціальної значущості і поліпшенню самооцінки.

При втраті слуху більше 90 дб. Вібрації розпізнаються краще, ніж звукові зразки. Більшість глухих покладається на зір як основний шлях навчання і спілкування. Розпізнавання звуків залежить від конфігурації втрати слуху і застосування звукопідсилення. Мова і мовлення не розвиваються самостійно і вірогідне швидке погіршення^ коли втрата слуху має недавній початок. В спілкуванні настійливо віддає перевагу зв’язкам з культурою глухих.

Враховуючи дослідження вітчизняних сурдопедагогів і досвід роботи у цьому напрямі фахівців за кордоном, вважаю, що надання послуги у використанні інклюзивної форми навчання дуже відповідальний крок. Необхідно при прийнятті рішення покладатися не лише на бажання замовника - батьків, які не є фахівцями, виважено вивчити особистість дитини у всіх аспектах і приймати рішення про можливість використання цієї форми навчання з урахуванням тих факторів, які в майбутньому можуть виникнути. Такими факторами є те, що дитина, яка втратила слух в більшості випадків продовжує його втрачати. Це може спричинити важкі наслідки, особливо, якщо вона не оволоділа вчасно міміко - жестовою мовою.

Дитина після закінчення школи обмежується у виборі професії через стан слуху. Водночас її однокласники спроможні отримати будь - яку освіту і професію. Це дуже негативно відзначиться на її самооцінці. Зовсім по іншому відчувають себе діти, які навчались у спеціальному закладі. Коли вони отримують вищу освіту, то почуваються переможцями над собою і своєю вадою.

Батьки повинні виважено визначити свою фінансову спроможність. Вони повинні усвідомлювати, що обираючи таку форму навчання їх дитина на довгі роки стає заручником від фінансового стану батьків. І важкими наслідками розплачуватися буде вона, інвалід через ваду. Державна підтримка найближчим часом малоймовірна.

Досвід показує багато прикладів помилок при виборі форми навчання, які потім дуже важко виправити. Тому, повторююсь, інклюзивна форма навчання для дітей з вадами слуху - це дуже відповідальний і виважений крок з боку батьків і фахівців, які наважаться її використовувати.


Бушанська Г.І. консультант – вчитель – дефектолог (сурдопедагог) КЗ «ООПМПК»



Категорія: Cтатті | Додав: pmpk (18.03.2011) | Автор: Бушанська Галина Іванівна
Переглядів: 6135 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017