Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 28.03.2024, 17:38

ООПМПК

Меню сайту
Категорії розділу
Cтатті [19]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Cтатті

Психолого-педагогічне обстеження дітей дошкільного віку

Дошкільне дитинство – великий і відповідальний період життя. У цьому віці відбуваються великі зміни в психічному розвитку дитини. Значно зростає пізнавальна активність: розвивається сприйняття, наочне мислення, з'являються зачатки логічного мислення. Росту пізнавальних можливостей сприяє становлення смислової пам'яті, довільної уваги. Зростає роль мовлення як в пізнанні дитиною навколишнього світу, так і в розвитку спілкування і різних видів дитячої діяльності. У дошкільників з'являється можливість виконування дій за допомогою словесної інструкції, засвоєння знань на основі пояснень, але тільки при опорі на чіткий наочний матеріал.

Основою пізнання для цього віку є чуттєве пізнання – сприйняття та наочне мислення. Саме від того, як сформовано у дитини-дошкільника сприйняття, наочно-дієве і наочно-образне мислення, залежать його пізнавальні можливості, подальший розвиток діяльності, мови та більш високих, логічних форм мислення. В цей віковий період у дітей формуються просторові уявлення, які грають більшу роль в загальному психічному розвитку дитини і слугують основою для оволодіння елементарними операціями рахунку та математичними поняттями.

Важливе якісне придбання дошкільного віку – поява гри як першого і основного виду сумісної діяльності дітей. Наряду з грою в дошкільному дитинстві розвиваються так звані продуктивні види діяльності.

Інтенсивний розвиток всіх психічних функцій та розширення кола практичної діяльності формують у дошкільника пізнавальне ставлення до оточуючої дійсності.

Дошкільний вік характеризується і інтенсивним розвитком особистості дитини. Починається розвиток волі, формується внутрішня оцінка ситуації, вчинків, дій, вдосконалюється увага, закладаються основи морального розвитку особистості.

До кінця дошкільного віку формується готовність до шкільного навчання.

При проведенні обстеження дошкільників слід дотримуватись ряду умов, які забезпечать більш об'єктивну оцінку їх стану:

- свідомість в ході обстеження комфортності, встановлення емоційного контакту;

- пред'явлення завдань з найбільш легкого варіанта для створення ситуації успіху, який викликає бажання подальшої роботи з експериментатором.;

- чергування словесних та наочних методик для передбачення стомлення;

- ігровий характер завдань;

- облік рівня розвитку пізнавальної діяльності.

Психологічне обстеження починається з бесіди з дитиною, яка спрямовано на встановлення емоційного контакту. Під час бесіди виявляються загальний запас знань та уявлень дитини про навколишнє, орієнтування в часі, просторі, емоційні особливості: контактність, інтереси, улюблені ігри та заняття.

При відборі методик для діагностичного обстеження дітей дошкільного віку необхідно враховувати психологічні вікові новотвори: рівень розвитку перцептивних дій, наочно-образного мислення, провідної діяльності – ігрової, а також типових видів діяльності – конструювання та малювання.

Важливим завданням обстеження дітей 4-5-го року життя є вивчення рівня розвитку їх орієнтовно-пізнавальної діяльності. Саме орієнтовно-пізнавальна дія стає основною структурною одиницею пізнання.

В дошкільному віці виділяють наступні рівні орієнтовно-пізнавальних дій:

- хаотичні дії;

- перебір варіантів;

- цілеспрямовані проби;

- практичні примірювання;

- зорове орієнтування.

Діти із нормальним інтелектуальним розвитком у віці 4-5 років вирішують практичні і проблемно-практичні задачі аза методом цілеспрямованих проб.

У цьому віці у дітей розвивається сюжетна гра і з'являється сюжетно-рольова гра; відображення сюжету в продуктивних видах діяльності (малювання, конструювання та ін.).

При обстеженні дітей 6-го року життя необхідно враховувати наступні психологічні новотворення: сюжетно-рольова гра; відображення сюжету в продуктивних видах діяльності. Важливе значення мають також такі показники розвитку, як вирішення задач методом практичного примірювання, а в деяких випадках – методом зорового орієнтування.

Головна мета обстеження дітей 7-го року життя – цілеспрямоване вивчення їх психологічної готовності до шкільного навчання.

Поняття «психологічна готовність до шкільного навчання» включає в себе кілька важливих компонентів: розумову, мотиваційну, емоційно-вольову і комунікативну готовність (тобто, вміння дитини будувати свої відносини з однолітками і з новими дорослими).

Основними параметрами розумового розвитку дошкільника можна вважати:

- прийняття знань;

- розуміння умов завдання;

- способи виконання (хаотичні дії, примірювання, цілеспрямовані проби, практичне примірювання, зорове орієнтування);

- навчуваність у процесі обстеження;

- відношення до результату діяльності.

При діагностиці особливостей пізнавальної сфери дітей дошкільного віку використовуються спеціальні завдання, які проводяться в формі «навчаючого експерименту», а також завдання, які дозволяють виявити рівень сформованості знань та вмінь. (Методики по вивченню пізнавальної діяльності дошкільників широко описані в спеціальній літературі.) Аналіз виконання завдань дозволяє оцінити характер діяльності дитини: чи розуміє він практичну ситуацію як проблемну, чи аналізує умови, чи може самостійно знайти та використати допоміжні предмети для досягнення цілі.

Такий підхід до оцінки дій дитини дозволяє виявити не тільки «актуальний» рівень розвитку, але й потенційний, тобто зону найближчого розвитку. Це, в свою чергу, дає можливість скласти індивідуальну програму корекційного навчання для кожної дитини.

Для обстеження мотиваційної готовності дитини до навчання в школі використовують різноманітні методи: спостереження під час різноманітних видів дитячої діяльності, бесіда.

Основними показниками стану емоційно-вольової сфери дошкільника слугують: володіння правилами поведінки, вміння адекватно реагувати на оцінку виконання завдання, вміння оцінювати свою роботу, вміння переборювати труднощі.

Важливою умовою психологічної готовності до школи є також володіння деякими елементами учбовими навиками – звуковим аналізом слова, читанням, обчислювальними навиками. Важлива так ж готовність руки до письма, певний об'єм знань і уявлень про навколишній світ.

Обов'язковим компонентом психолого-педагогічного вивчення дитини дошкільного віку є обстеження стану мовлення.

Логопедичне обстеження здійснюється загальноприйнятими в логопедичній практиці методами і включає в себе вивчення основних компонентів, складових мовленнєвої системи.

Одним з важливіших показників рівня розвитку дитини є його ігрова діяльність, а її оцінка може бути одним із діагностичних критеріїв. Для дітей дошкільного віку гра – провідна діяльність, так як згідно дослідженням А.Н.Леонт'єва:

- всередині гри виникають і диференціюються нові види діяльності, наприклад навчання;

- в ній перебудовуються приватні психічні процеси;

- від неї залежать основні зміни особистості в даний період.

У випадках порушень і патології розвитку найбільш ранні зміни спостерігаються в ігровій діяльності дитини: гра або не відповідає віковому рівню, або здобуває своєрідний характер. Характерними показниками при цьому є відсутність поступового ускладнення гри , недостатність конструктивної творчості, зниження ініціативності у грі, а також її одноманітність, стереотипність, монотонність, відсутність або зниження емоційної реакції, супроводжуючої зміни характеру гри. Несформованість ігрової діяльності тягне за собою ряд особливостей психічного розвитку .

У дітей характер гри може бути представлений маніпуляцією, процесуальною грою, грою з елементами сюжету.

При маніпуляції дитина не проводить власно ігрових дій. Вона розглядає іграшку, повертає її, перекладає з місця на місце, але всі ці дії не характерні для даної іграшки або замінюю чого її предмета (наприклад, «пересипає» кубики, постукує однією мотрійкою об іншу і т.д.).

У процесуальній грі вдосконалюються ігрові дії, не направлені на кінцевий результат. При цьому дія приносить дитини задоволення і може повторюватись багаторазово (катання машини, нагромадження кубиків без цілі що-небудь збудувати і т.д.).

Гра з елементами сюжету відрізняється від процесуальної більшим осмисленням та цілеспрямованістю. Зникає стереотипність дій, з'являється кінцевий результат. Вивчення ігрової діяльності проводиться методом спостереження. Його можна провести в реальній обстановці дитячого садка та безпосередньо в кабінеті психолога. При спостереженні спонтанної гри оцінюється її зміст, характер, поведінка дитини і мовленнєвий супровід гри.

В ситуації обстеження в кабінеті дитині надається можливість обирати іграшки і діяти з ними. Фіксується наявність у нього емоційної реакції на іграшки, інтерес до них, бажання пограти і цілеспрямованість дій.

Оцінюються:

- прояв інтересу до іграшок (емоційні реакції і висловлювання, прохання);

- вибір іграшок (відбір тематичний, з цілю організувати якусь гру або випадковий, з цілю взяти іграшок побільше, безвідносно до їх призначення);

- адекватність використання іграшок, тобто відповідність використання предмета його призначенню (неадекватне використання: дитина розриває, ламає, облизує, смокче, намагається взяти предмет до рота; безглузді дії з предметами, не диктовані їх якістю або логікою гри);

- можливість організації і рівень самостійної гри (маніпуляції, процесуальна гра, гра з елементами сюжету);

- характер гри (одноманітна, творча);

- поведінка під час ігрової діяльності (емоційні реакції, мовленнєвий супровід, можливість переключення на інші ігри, реакція на участь дорослого).

Відсутність гри в ситуації обстеження не є показником відхилень у розвитку, так як ця ситуація для дитини незвична. Показове відношення до іграшок, характер рівня гри. Якщо у дитини відсутній інтерес до іграшок або вона користується ними неадекватно, не здатна сама організувати гру, а за допомогою дорослого тільки дозволяє дії, можна думати про зниження розумового розвитку. Відсутність можливості розвернути сюжетну гру у дітей старше 4 років говорить про відхилення у розвитку, а гра на рівні маніпуляції у тому ж віці свідчить про глибоке відставання у розвитку.

Наявність цих особливостей за урахуванням інших показників може вказувати на зниження інтелекту.

Психолого-педагогічне вивчення дитини дошкільного віку завершується складанням характеристики, що відображає розвиток вивчених сфер діяльності, а також характерологічні особливості.

Таким чином, на відміну від стандартної процедури тестового дослідження, коли відмічається тільки результат виконання завдання, має зміст детально та ретельно запротоколювати весь хід дослідження, фіксуючи по можливості все, що робить і говорить дитина. Ця інформація використовується для якісного аналізу отриманих даних.

Соколова Ганна Борисівна – консультант-практичний психолог (спеціаліст з питань інтелектуального розвитку) "Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації”

Ульянович Альона Ігорівна – студентка Українського національно педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, секретар КЗ "ООПМПК"

Категорія: Cтатті | Додав: pmpk (02.08.2010) | Автор: Соколова Г.Б., Ульянович А.І.
Переглядів: 19471 | Коментарі: 9 | Рейтинг: 1.8/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024