Писемне мовлення є складним і важливим психологічним процесом і, як будь-який важливий вид вищої психічної діяльності, писемне мовлення формується поетапно та передбачає наявність у дитини готовності (психологічної та фізіологічної) до оволодіння ним. Питання визначення передумов та дослідження стану їхньої сформованості в дітей із особливими потребами, зокрема в дітей із церебральною патологією, - важливе питання сучасної освіти, яке потребує поглибленого дослідження. Для цього є такі групи передумов:

• достатній рівень сформованості усного мовлення, довільне володіння ним;

• сформованість чи збереженість різних видів сприймання, відчуття, знань та їх взаємодія;

• сформованість рухомої сфери;

• формування у дітей абстрактних способів діяльності;

• сформованість загальної поведінки, саморегуляція її та контроль за діями, намірами, мотивами.

Дослідження вчених, зокрема Л. С. Виготського, О. Р. Лурії, Р. Є. Левіної, Є. Ф. Соботович указують на те, що психологічна сфера дитини формується у двох напрямках: когнітивному та мовленнєвому. Таким чином, дитина накопичує чуттєвий досвід у безпосередньому спілкуванні з оточуючим світом, який у подальшому «переробляється» під впливом психологічних процесів та опосередковується мовленням, що є накопиченням первинного досвіду. Важливою функцією, яка забезпечує чуттєву сторону пізнання дитини, є сприймання та його види. Робота останнього забезпечується функціонуванням певних аналізаторних систем. Аналізаторні системи людини - це складні утворення, які мають багаторівневу анатомічну будову та, відповідно, певну ієрархічну функціональність. Основна їхня функція сприйняття сигналів з оточуючого світу, їх аналіз та вироблення відповідної реакції. Упродовж усього періоду функціонування, особливо в молодшому дитячому віці, зазначені системи є основним органічним підґрунтям для формування та розвитку пізнавальної сфери. Визначають такі аналізаторні системи: зорову, акустичну, кінестетичну, нюхову. Для формування навичок письма важливого значення набуває формування, розвиток та узгоджена діяльність зорового, кінестетичного та акустичного аналізаторів. Слід детальніше охарактеризувати аналізаторні системи, діяльність яких набуває важливого значення для формування писемних навичок. Кінестетична чутливість філогенетично є одним із давніх утворень. Це комплексне поняття, що об'єднує кілька видів чутливості, які розподіляються на дві категорії: чутливість, що пов'язана з рецепторами шкіри, та чутливість, що пов'язана з рецепторами в м'язах, суглобах, сухожиллях. Для формування процесу письма в майбутньому кінестетичний аналізатор має важливе значення, оскільки він впливає на формування рухомої сфери, а для письма забезпечуватиме реалізацію графомоторної програми.

Звукову сторону сприймання забезпечує акустичний аналізатор. Слухова система є також однією з давніх систем₁ функціонування якої засноване на переробці механічних коливань у нервові імпульси через вплив на нервові закінчення клітин, які знаходяться у середньому вусі. Порушений розвиток слухового аналізатора спричиняє спотворене сприйняття зверненої мови, відчуття якої у дитини розвивається вже на ранніх етапах формування мовленнєвої діяльності......

вона вчиться бути агресивною;

Дитина живе в розумінні та дружелюбності,

вона навчається знаходити любов у цьому світі.

за книгою Н.А. Шевердіна та Л.Л. Сушинська

СОКОЛОВА А.Б. - психолог-консультант з питань інтелектуального розвитку

Несовершенство функций двигательной сферы, степень развития ручной ловкости у детей старшего дошкольного возраста можно определить по числу бросков мяча диаметром 10 см в стену с расстояния 1 м. Если в течение 30 с ребенок бросил мяч более 20 раз, координация его рук хорошая, от 20 до 15 - удовлетворительная, менее 15 раз - плохая. Используют и другие приемы.
Поочередное прикосновение кончиком большого пальца к кончикам других пальцев той же руки, начиная с мизинца: предложить c наибольшей скоростью прикасаться по очереди кончиком большого пальца к кончикам пальцев 4-, 3-, 2-го той же руки, потом проделать это же в обратном порядке - 2-, 3-, 4-й в течение 5 с.
Одновременное чередование кулака и ладони.
Отстукивание ритма 1-11-1-11.
Лабиринт: по сигналу провести непрерывную линию до выхода из лабиринта.
Удерживание в течение 10 с положения на корточках с горизонтально вытянутыми руками.
Стояние с закрытыми глазами в течение 10 с попеременно на правой и левой ноге.
При максимальном прыжке вверх ударить в ладони не менее трех раз.
1. Упражнения на развитие и совершенствование статической координации движений.
«Деревья» - поднять обе руки ладонями к себе, широко расставить пальцы (локти опираются на стол).
«Стол» - правую руку сжать в кулак, на нее сверху положить горизонтально левую руку.
«Гнездо» - пальцы обеих рук слегка согнуть и приложить одни к другим, большие пальцы убрать внутрь ладоней.
«Дом», «Крыша», «Башня» - держа пальцы вверх, соединить кончики пальцев левой и правой руки.
«Магазин» - руки в том же положении, что и в предыдущем упражнении, только указательные пальцы расположить в горизонтальном положении перед «крышей».
«Коза» - вытянуть указательный палец и мизинец, остальные пальцы прижать к ладони. Сначала упражнение выполнять правой, затем левой рукой, потом обеими руками вместе.
«Кошка» - пальцы в том же положении, что и в предыдущем упражнении, только указательный палец и мизинец слегка согнуты.
«Очки» - образовать два кружка из указательного и большого пальцев обеих рук, соединить их.
«Зайчик» - вытянуть вверх указательный и средний пальцы, а кончики безымянного и мизинцев соединить с кончиком большого пальца. Упражнение выполнять сначала правой, потом левой рукой, затем обеими руками.
2. Упражнения на развитие и совершенствование динамической координации движений.
«Звонок» - на столе перед ребенком настольный звонок - кнопка или ее рисунок. Дети сначала выборочно любым пальцем нажимают кнопку. Затем последовательно от большого к мизинцу, слева направо и наоборот.
«Пальчики здороваются» - кончики пальцев одной руки прикасаются к кончикам пальцев другой.
«Оса» - выпрямить указательный палец правой руки и вращать им в разных направлениях. Затем поменять руку.
«Человечек» - указательный и средний пальцы бегают по столу.
«Птички летят» - пальцами обеих рук, поднятых над столом тыльной стороной кверху, производить движения «вверх-вниз» - птички летят, машут крыльями.
«Игра на пианино» - имитация игры на пианино. Можно имитировать игру на других музыкальных инструментах («Веселый оркестр»).
«Катаем лодочку» - пальцы обеих рук сложены вместе, плавные движения кистей рук в горизонтальном положении.
«Курочка пьет воду» - локти опираются на стол, пальцы сложены в виде клюва, ритмичные наклоны рук вперед с подключением кистевого замаха.
«Веселые маляры» — движения «кистью» влево-вправо, вверх-вниз.
«Погладим котенка» - плавные движения рукой, имитирующие поглаживание.
3. Упражнения на ритмическую организацию движений, переклю-чаемость.
Они способствуют совершенствованию слухозрительных анализаторов. Данные упражнения дети выполняют по образцу (схеме), слуховому восприятию, после показа.
«Ладонь - кулак» - кисть руки спускается на стол ладонью вниз, затем сжимается в кулак. (Упражнения выплняются сначала одной рукой, потом другой затем обеими руками вместе)
«Ладонь - кулак - ребро»- кисть руки спускается на стол ладонью вниз, затем сжимается в кулак, потом разжимается и ставится ребром.
«Оса - кольцо» «Зайчик - кольцо» - переходы из одной статической позы в другую.
«Отстукивание» - карандашом, ручкой, деревянной палочкой воспроизводится определенный ритмический рисунок, образец которого дает психолог.
«Азбука Морзе» - образец дается на доске из черточек (/) и точек (∙), где // - «медленные» (с паузой), •• - быстрые постукивания
4.Упражнения с предметами.
«Мозаика» - выкладывание рисунков из разных геометрических фигур по образцу, словесной инструкции, самостоятельно, по памяти. Рисунки могут быть одноцветными, разноцветными.
«Работа с бусами» - психолог раскладывает бусины разного размера формы, цвета. Детям предлагается, например, составить бусы, где чередуются бусинки большие и маленькие, круглые и овальные, разные по цвету.
При выполнении этих заданий важно продеть нитку в отверстие бусинки, удержать в памяти инструкцию, чередования по цвету, форме, величине.
Упражнения «Шнуровка», «Застегивание и расстегивание пуговиц», «Перебор крупы», «Составление контуров предметов из палочек: по образцу, по памяти, словесной инструкции».
5. Графические работы.
Выполняются в тетрадях, альбомах, на отдельных листах и зак­лючаются в:
- обводке контуров, лекал;
- воспроизведении изображения с помощью опорных точек;
- штриховке в разных направлениях;
- дорисовывании недостающих деталей у цветов, предметов, фигур;
-раскрашивании картинок;
-соединении точек, нанесенных на листе бумаги.

...............

Автор: Лариса Владимировна  СОСНОВИКОВА, психиатр

 Основною помилкою батьків, яких турбує ця проблема, є неадекватне з'ясування питання про те, чи приймає їх дитина наркотичні засоби. Потрібно пам'ятати про презумпції невинності і про гідність підлітка, а не проектувати свої батьківські страхи на нього, а у страху, як кажуть, очі великі.

Перш за все, хочемо Вас попередити, що всі Ваші підозри по відношенню сина або доньки повинні виказуватись Вами тактично та розумно. Ви повинні все зважити, обговорити всією родиною і тільки у випадку, якщо не якийсь один, а практично всі ознаки зміненої поведінки з’явились у характері Вашої дитини, Ви можете висловити в слух свої підозри підлітку.

Кількість новонароджених дітей з психофізичними недоліками розвитку, на жаль, зростає. Все частіше спостерігаються порушення психічного здоров’я, нервово-психічні розлади у дітей.
 Дуже важливе своєчасне виявлення рівня психофізичного розвитку. Це дає можливість дитині підключитися до програми, яка відповідає можливостям її розвитку.
 В ранньому віці дитина буває особливо чутливою до розвитку певних психічних процесів, і якщо змарнувати час, то деякі з її можливостей реалізуються несповна.
 Отже, вчасно почата спеціальна робота, спрямована на активізацію психічного розвитку дитини, набуває винятково важливого значення для її долі.
 Дорослим, які виховують дитину, що відстає у розвитку, потрібно багато терпіння у щоденній праці, а також знань, щоб свідомо і цілеспрямовано ставити перед собою реальні виховні завдання. 
 Хочемо дати кілька загальних порад про те, як у щоденному спілкуванні спеціальними вправами та іграми стимулювати розвиток дитини.


Пам’ятати:

1. Кожна дитина, і здорова, і хвороблива, неповторна.

У кожного свої індивідуальні особливості: свій темп діяльності, свої труднощі, свої можливості. Головне – послідовно і систематично допомагати малюку розвиватися, навчати його тому, чого він ще не вміє, але вже здатен навчитися. Ні легке, ні важке завдання не приносить користі. Добре те завдання, яке малюк розв’язує за допомогою дорослого, а потім може перейти до самостійної роботи.

2. Перемагає оптимізм і терпіння.

Знижена активність дітей із відставанням у психофізичному розвитку, труднощі зосереджувати увагу, більш повільне вироблення певних умінь і навичок, ускладнює заняття з ними і вимагає терпіння та оптимізму від дорослих.
Під час виконання різних ігрових завдань ці діти потребують більш різноманітної допомоги. Такою допомогою є спільні дії дорослого і дитини, коли дорослий рукою дитини бере іграшку, кладе на відповідальне місце і тільки поступово привчає її виконувати самостійно дії.
Цілеспрямована робота з дитиною, що відстає у психофізичному розвитку, часто дуже ускладнюється не тільки пасивного малюка, а й надто великою здатністю відволікатися. Щоб не давати приводу для відволікання. Під час гри треба сховати всі зайві речі, самому дорослому не займатися ніякими сторонніми справами, виявляти твердість, але й доброзичливість, терплячість, щоб не дратувати і не пере збуджувати малюка.

3. Розвивати, граючись.